Сидерати - "зелені добрива" для рослин
0 коментарів

Сидерати - "зелені добрива" для рослин

Рослини, які тимчасово вирощують на відкритих, вільних ділянках ґрунту чи як суміжну культуру називають «зеленим добривом», або сидератами. Вони ростуть до, після або в проміжках між основними культурами і створюють щільний листяний покрив.

Такі рослини захищають ґрунт від вивітрювання і мінералізації органічної речовини, знижують вимивання поживних речовин у глибокі шари й утримують їх у верхньому родючому шарі.

Вирощують сидерати в першу чергу заради коренів. Перегниваючи після обов’язкового підрізання, бадилля збагачують ґрунт гумусом. Більше того, після розкладання коренів ґрунт набуває пористої структури, тому ділянки з сидератами не рекомендується скопувати щоб уникнути руйнування каналів в родючому шарі. Бадилля, у свою чергу, після зрізування бажано також залишити на поверхні. Спочатку вона візьме на себе функцію мульчі, а після її можна також зорати на глибину 3-5 см, де вона також сприятиме підвищенню вмісту в грунті різних органічних речовин і корисних мікроорганізмів.

Сидератні культури, схильні до швидкого розростання та розвитку густої зеленої маси, такі, як конюшина, гірчиця, фацелія, не залишають шансів для розвитку бур’янів. Також для сидератних посівів можна вибрати медоносні культури: календулу, чорнобривці, фацелію. Подібні посадки залучать на Вашу садову-городню ділянку бджіл та інших запилювачів.

Існує два основних способи посіву сидератів.

Перший полягає в тому, що підготовлену ділянку рихлять мотикою, плоскорізом або культиватором на глибину 5-7 см, після чого проробляють на поверхні борозни, в які і висівають насіння сидератів. Борозни розрівнюють все тієї ж мотикою, незначно присипаючи насіння землею. Такий спосіб особливо хороший при посівах у весняно-літній сезон.

При використанні другого способу насіння висівають безпосередньо на поверхню грунту, після чого присипають компостом. Цей спосіб більше підходить для підготовки ділянки до зимового сезону, після збирання врожаю та очищення грядок від залишків культурних рослин. Тонкий шар компосту виконає функцію мульчі та вбереже грунт від пересихання і вимивання при таненні снігу, а також забезпечить захист корисних мікроорганізмів від різких перепадів температур.

Влітку посів сидератів відбувається, в основному, в міжряддях і на звільнених від ранніх культур грядках. Деякі фахівці рекомендують влітку вирощувати сидеральні культури не більше 30-40 днів, після чого зрізати зелену масу і заорювати її на глибину 5-7 сантиметрів прямо на місці вирощування. Після цього простір, що звільнився займають іншим сидератом.

Восени краще віддавати перевагу озимим сортам рослин: жито, овес, рапс. Якщо посів відбувається досить рано, то до першого снігу ділянка покриється густою зеленню, яку підрізають за рівнем грунту і тут-таки залишають в якості мульчі. Якщо ж ділянка звільняється від врожаю пізньої осені та сидерати після посівів не встигнуть зійти до зими, то вони зійдуть ранньою весною і до моменту висадки основних культур встигнуть набрати солідну органічну масу.

Сидерати:

  • дешевий, природний, безпечний для людини та довкілля вид добрив;
  • підвищують урожайність культурних рослин у 2-4 рази і більше;
  • акумулюють азот, фосфор і калій;
  • рихлять ґрунт на глибину до 7 м;
  • очищують ґрунт від збудників захворювань рослин;
  • придушують ріст бур’янів;
  • сприяють зниженню заселення ділянки шкідниками;
  • досить невибагливі, тому проростають навіть на малопродуктивних ґрунтах.

Відомо, що «зелені добрива» застосовувались у землеробстві понад 9 000 років аж до середини минулого століття. Масове виробництво мінеральних добрив надовго майже повністю витіснило сидерацію з практики конвенційного сільського господарства.

Застосовують сидерати:

  • у міжряддях між їстівними та декоративними рослинами;
  • як суміжну скоростиглу культуру серед пізньостиглих (наприклад, пастернаку, кореневої селери, цибулі тощо);
  • у проміжках між збором урожаю та новими насадженнями;
  • у міжсезоння, наприкінці літа та восени перед зимою;
  • для відпочинку ґрунту від інтенсивного використання на цілий рік.

Переваги сидерації:

Зниження вимивання поживних речовин. У зимовий період з ґрунту особливо легко вимиваються поживні речовини, зокрема азот, калій і магній. Вирощування зелених добрив до, після і в проміжках між основними культурами із наступним закладенням у ґрунт сприяє утриманню цих речовин у родючому шарі.

Розпушування ґрунту. Сидерати добре розпушують нижні шари ґрунту завдяки своєму корінню, полегшуючи до них доступ повітря і вологи, що створює нормальні умови для розвитку основних культур. Така дія рослин-сидератів з розгалуженою кореневою системою особливо корисна на важких ущільнених ґрунтах, які погано вбирають воду.

Фіксація азоту. Азот, основні запаси якого зосереджено в атмосфері, є найважливішим елементом харчування, що необхідний для нормального росту і розвитку рослин. Бульбочкові бактерії, що живуть на коренях бобових рослин, накопичують азот, який рослина засвоїла з повітря, і збагачують ним ґрунт. Тому бобові культури (горох, квасоля, вика, конюшина і люпин) у сівозміні висівають перед посадкою листових і зелених культур, які сильно виснажують ґрунт.

Захист ґрунту від ерозії. На схилах ґрунт особливо схильний до змиву верхнього шару дощовими і талими водами. Рослини-сидерати своїм сильним корінням утримують ґрунтові частки, оберігаючи тим самим вимивання поживних речовин. У результаті – завдяки високому вмісту органічних речовин легкі ґрунти краще зберігають вологу, важкі ж ґрунти, навпаки, розпушуються і легко пропускають воду в глибокі шари.

Збереження гумусу. Зелене добриво підвищує вміст у ґрунті органічних речовин, які слугують своєрідним резервом необхідних рослинам поживних речовин, джерелом енергії для багатьох корисних мікроорганізмів. Мікроорганізми, своєю чергою, виділяють корисні речовини, які поліпшують структуру ґрунту і сприятливо діють на рослини. Внаслідок цього основні культурні рослини ростуть більш інтенсивно і приносять більш високі врожаї.

Пригнічення росту бур’янів. Рослини-сидерати дуже швидко розвивають густу зелену масу, не даючи жодного шансу бур’янам вижити між ними. Гірчиця, фацелія, жито мають здатність затримувати проростання насіння бур’янів. Посіви люпину або чорнобривців, які проростають не так швидко, слід прополювати до утворення щільної зеленої маси.

Боротьба зі шкідниками. Сидерати, висіяні серед овочевих культур, частково приймають на себе удар садових шкідників, а частково відлякують їх від посадок, просто збиваючи їх з пантелику. У той же час яскраві та повні нектару квіти більшості сидеральних культур здатні залучати до посадок корисних комах, бджіл і джмелів.

Придушення нематод. Нематоди – крихітні черв’яки, які проникають у корені і руйнують їх оболонку, відкриваючи шлях для грибків, бактерій і вірусів. Дуже виснажують ґрунт. Добре пригнічують поширення нематод чорнобривці, олійна редька, жовта гірчиця.

Вибір певної культури для посіву як «зеленого добрива» залежить від таких факторів, як склад і структура ґрунту, тривалість використання сидератів тощо. Вибір відповідних сидеральних культур також залежить від того, який саме ефект ви хочете отримати від їх використання. У таблиці ви знайдете детальніші відомості про особливості різних сидератів.
 

Сидеральна культура Фіксація азоту Властивості
Фацелія, гірчиця, горох, жито, суріпиця, люцерна, гречка, житниця Горох Придушення бур'янів
Люпин, буркун, гірчиця, ріпак, редька масляниста, гречка, люцерна, жито, житниця Люпин, буркун, люцерна Рихлення глибоких шарів грунту, покращення водного та повітряного режиму
Буркун, люпин, конюшина, горох, люцерна, вика, еспарцет Усі Фіксація азоту з повітря
Гірчиця, ріпак, редька масляниста, люпин, конюшина, буркун, жито Люпин, буркун, конюшина Перешкоджають вимиванню поживних речовин із грунту
Суріпиця, гірчиця, люпин, жито, конюшина, овес Люпин, конюшина Перетворення нерозчинних поживних речовин у легкозасвоювану для рослин форму
Фацелія, гірчиця, ріпак, редька масляниста, люпин, конюшина, буркун, вика, жито, овес, гречка Люпин, буркун, конюшина, вика Захист від вітрової та водної ерозії грунту
Фацелія, суріпмця, гірчиця, ріпак, редька масляниста, конюшина, буркун, овес, люцерна Конюшина, буркун, люцерна Оздоровлення грунту, придушення патогенної мікрофлори
Фацелія, гірчиця, редька масляниста, конюшина, буркун, овес, люцерна, люпин, гречка, жито Конюшина, буркун, люцерна, люпин Придушення популяцій нематод
Фацелія, гірчиця, ріпак, редька масляниста, буркун Буркун Відлякування дротяників з ділянки
Гірчиця - Відлякування слимаків
Гірчиця, люпин, конюшина, суріпиця Люпин, конюшина Захист від личинок хрущів
Фацелія - Приваблює корисних комах, які знищують плодожерок, листоверок, яблуневого цвітоїда та ін.
Ріпак, редька масляниста, жито, суріпиця, житниця - Створюють великий об'єм біомаси у холодний осінній та весняний періоди
Фацелія, люпин, овес, люцерна, гречка Люпин, люцерна Нейтралізують рН грунту, особливо корисні для кислих грунтів
Буркун, сорго суданське - Відновлюють засолені грунти


Джерело: http://organic.ua/uk/lib/1202-syderaty-efektyvni-pryrodni-dobryva
http://gospodarochka.in.ua/osinni-roboty-na-horodi/